Тебе, Святий Андрію,
Я прошу, як умію:
Святий Андрію, допоможи,
Мене сьогодні не залиши!
Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".
Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала «свою» хату для вечорниць. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю. Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею накривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку...
О Святий, добрий Андрію,
Я лишень на Тебе маю надію!
Дуже хочу знати,
Звідки нареченого маю виглядати?
Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться. Це передовсім молодіжне свято, з веселими гуляннями, із жартами і різноманітними витівками, що були головними заняттями цього вечора і зараз вшановують.
Цьогоріч учні 9 класу разом з класним керівником СавчукО.Б. продемонстрували глядачам , як святкували це свято в давнину. Виступ був доповнений танцями учнів різних вікових груп (танцювальний керівник Гнєвек Х.А.) та співами (керівник вокального гуртка Чмаль Л.Ю.)